Гормони у стилі «фіто»

Людина еволюціонувала в середовищі, включно з рослинами та мікроорганізмами, споживаючи рослинну їжу, а разом з нею й фітогормони. В людському організмі присутні й IAA (рослинний гормон індол оцтової кислоти), і АВА (рослинний гормон абсцизова кислота), і навіть якщо нам невідомо, звідки вони взялися, людство еволюціонувало та розвинуло способи реагування на них з плином часу.

Emilie Chanclud
Французький Національний центр наукових досліджень

ФІТОГОРМОНИ: переосмислення того, що ми думаємо про харчування

Тарілка вашого улюбленого зеленого салату містить багато корисних мінералів і вітамінів, а ще гормони – точніше фітогормони, що продукують рослини, аби контролювати свій ріст, розвиток, подовження цвітіння чи дозрівання плодів.

Утворюються фітогормони головним чином в частинах рослин, що активно ростуть, на верхівках стебел та кінчиках коренів. Виявляють свою ефективність у дуже низьких концентраціях (біля 10–11 моль/л). На відміну від ферментів володіють меншою специфічністю дії. Можуть синтезуватися будь-якою рослинною клітиною, що дуже відрізняє їх від гормонів тваринного світу, які продукуються лише спеціалізованими залозами.

Кожен клас фітогормонів виконує різні функції, утворюється різними частинами рослин (у стеблах, листі, корінні чи насінні), та працює разом з іншими, контролюючи різні фізіологічні процеси в рослинах.

Діють фітогормони як і гормони в організмі людини: конкретний вплив оцінити важко, але брак помітно відразу – починається збій програм розвитку.

Рослини – найважливіший харчовий ресурс людини

Фітогормони, що продукують рослинні клітини на постійній основі, стабільно потрапляли і потрапляють до організму людини, оскільки рослинна їжа – один з провідних харчових ресурсів людства від моменту його появи на планеті Земля. Вони здатні допомогти нам переосмислити все що думаємо про харчування, осягнути інші критерії оцінки поживних властивостей фруктів, овочів й зерна, можливо, з урахуванням саме фітогормонів, а не таких широких категорій, як жири, білки.

Зберігаючи рослини здоровими та сильними, вони здатні чинити аналогічний вплив і на організм людини. На думку дослідників – завдяки схожості молекулярної форми, бо фітогормони є структурно пов’язаними з окремими метаболітами тварин (з людиною включно). Зокрема експериментальним шляхом з’ясувалося, що деякі виокремлені фітогормони в залежності від концентрації здатні вплинути на профіль ліпідів плазми, знижуючи ризик серцево-судинних захворювань та попереджуючи утворення тромбів в судинах, а також уповільнюють розвиток остеопорозу, підтримуючи щільність кісток. Позитивно впливають на показники холестерину в крові: допомагають знизити рівень «шкідливого» та підвищити рівень «корисного» холестерину, перешкоджаючи розвитку атеросклерозу. Володіють антиоксидантними властивостями, залучені в процес запалення та регуляцію рівня глюкози в крові, чиє порушення стає передумовою розвитку цукрового діабету.

Водночас в організмі людини фітогормони на відміну від синтетичних гормональних препаратів не змінюють рівень статевих гормонів, естрадіолу та білка, що їх зв’язує, тобто не впливають на гормональний фон, але здатні модулювати гормональну активність – збільшувати вироблення серотоніну та дофаміну, знижувати вміст норадреналіну, тим самим забезпечуючи сприятливий вплив на настрій, нервову систему та самопочуття загалом.

Фітофабрики біологічно активних компонентів

Клітини рослин здатні накопичувати біологічно активні речовини різної хімічної природи – на сьогодні фітогормони виявлено більше ніж у 300 рослин, дослідження тривають.

Та не слід забувати про те, що в процесі росту рослин співвідношення фітогормонів постійно змінюється. Рівень їх збереження живою рослиною під дією змін температури, вологи може суттєво знизитися вже впродовж години. А як щодо зрізаної та запакованої, якій довелося торувати довгий шлях до вашого столу?

Рослинні клітини дуже чутливі до дії фітогормонів, тому виробляють їх зелені фітофабрики у дуже низьких концентраціях, в тканинах рослин фітогормони не затримуються та й накопичити їх про запас у рослин теж не виходить. І це за умови їх їстівності, бо супер корисне поглинання людиною червоної конюшини навіть заради максимальної оздоровчої дії фітогормонів залишається під питанням.

Фітогормони, фітоестрогени, куместани… фітапібальзами!

Звісно, краще заручитися фітогормональною підтримкою безпосередньо споживаючи корисні рослини, овочі, фрукти. Та що ж робити, коли достеменно відомо, що найбагатшим харчовим джерелом рослинних гормонів з естрогенною активністю є проросле насіння конюшини та люцерни?

Здобутки генної інженерії та молекулярної біології у комплексі з сучасними технологіями виробництва дозволяють розкрити, зберегти та примножити потенціал унікальних речовин-регуляторів й у цьому випадку. Доведено ФІТАПІСВІТ®.

Наприклад, концентрований водний екстракт лікарських рослин Еліксиру Медова Берегиня, що пройшов екстрагування та охолодження, заради отримання живого продукту, в процесі упарювання за невеликих температур повністю відкриває безліч біологічно активних компонентів, які б за умов звичайного виготовлення не потрапили б до розчину. Таким чином основна діюча речовина Еліксиру естрогеноподібної дії – куместрол конюшини червоної 100 % зберігається та природним чином полегшує перебіг гормональної перебудови в організмі жінки. На відміну від гормональних препаратів, припинення його вживання не призводить до гормонального «вибуху», бо куместини не викликають звикання.

Як впливає фітоестроген на чоловічий організм? Як помірний антиандроген. Тобто знижувач впливу чоловічих статевих гормонів, що робить його ефективним при вугровому запаленні, коли надлишок андрогенів надмірно стимулює сальні залози, а також при гормонозалежному облисінні.

Фітогормональна дуель: рослини чи обніжжя з квіткового пилку?

Широкий спектр корисності, що несуть фітогормони організму людини, можемо поставити в актив рослинним продуктам, чиє споживання дозволяє запобігти багатьом патологіям та не допустити розвитку захворювань. Питання лише у тому, чи лишається рівень їх корисності незмінним без застосування новітніх технологій зі збереження біологічних властивостей, адже:

• ферментативні процеси розпаду в овочах та фруктах починаються відразу після збору врожаю;
• вагома частина поживних компонентів руйнується в процесі термічної обробки;
• при зберіганні під дією світла, повітря та тепла кількість активних сполук знижується;
• ароматичні речовини швидко випаровуються.

Так, наприклад, шпинат за два дні при температурі 4 °С втрачає 8 % вітаміну С, при 13 °С – 38 %, при 20 °С – усі 70 %.

У боротьбі з часом рослини не мають шансу на виграш, а бджолине обніжжя з квіткового пилку – мультикорисний бджолиний продукт, впевнено виборює не просто першість, а цілковите чемпіонство. Бо навіть при неправильному зберіганні, під дією вологи та світла, впродовж року втрачає лише до 15 % свого вітамінного складу, з абсолютним збереженням решти поживних речовин, зокрема фітогормонів.

Бджолине обніжжя з квіткового пилку: фіто «у квадраті»

Бджолине обніжжя з квіткового пилку – це продукт рослинного походження, а точніше той самий квітковий пилок, турботливо зібраний бджолами з чоловічих органів квіткових рослин.
Таким чином бджолине обніжжя може містити як гормональні речовини рослин – фітогормони – так і гормони, що надійшли з секретом нижньощелепових залоз бджіл.

Кожна зернина обніжжя – це скарбниця біологічно активних поживних елементів. Окрім фітогормонів основу складають: білки, вуглеводи, ліпіди (жири та жироподібні речовини), нуклеїнові кислоти, мінеральні сполуки, вітаміни. Також відмічено високий вміст так званих незамінних (ессенціальних) жирних кислот – лінолевої та ліноленової, загальна кількість яких у сумі даних сполук складає більше 50 %.

Білок бджолиного обніжжя з квіткового пилку за своєю біологічною цінністю (вмістом незамінних амінокислот) переважає білок молока. За кількістю лейцину, ізолейцину, метіоніну, треоніну, лізину,триптофану та інших амінокислот обніжжя випереджає яловичину у 5–6 разів.

За підтвердженими результатами проведених наукових досліджень унікальний ферментно-вітамінний, ліпідно-стероїдний, амінокислотний та мікроелементний комплекс бджолиного обніжжя:

• сприяє підвищенню захисних сил та активній життєдіяльності,
• перешкоджає віковим змінам,
• забезпечує антианемічні властивості, зменшує проникність та крихкість капілярів, знижує згортання крові,
• несе користь при захворюваннях печінки, у випадку необхідності тривалого застосування лікарських засобів, що володіють гепатотоксичним ефектом, а також при професійному контакті з гепатотоксичними факторами,
• оберігає організм від несприятливих впливів зовнішнього середовища.

Вміст фітогормонів робить бджолине обніжжя особливо цінним продуктом при вікових гормональних спадах, пов’язаних зі старінням організму та патологічних порушеннях у роботі залоз внутрішньої секреції. Естрогенні речовини обніжжя чинять виражену протизапальну дію при патологічних змінах передміхурової залози у чоловіків. Наявні стероїдні сполуки сприяють естрогенному ефекту у жінок – стимулюють процеси утворення та дозрівання яйцеклітин. Виявлені речовини, що нагадують ауксини – стимулятори росту рослин, позитивно корегують відставання у рості та розвитку, дефіцит маси тіла у дітей.

Фітогормони бджолиного обніжжя з квіткового пилку відновлюють не лише статеву сферу як у чоловіків, так і у жінок, але й позитивно впливають на загальне самопочуття, працездатність, емоційний стан та роботу серцево-судинної системи.

І пам’ятаємо, фітогормони абсолютно збережені, непідвладні дії часу та руйнації. Додатково захищені авторською технологією виготовлення драже ФІТАПІСВІТ® на основі бджолиного обніжжя академіка, першого Президента Міжнародної Академії наук з апітерапії і бджільництва Ігоря Олександровича Дудова.

Заради вашого здоров’я та довголіття!