Діамантові краплини сонця

Колись дуже давно, десь 900 млн років тому, або навіть 4,25 млрд років (це вже хай там вчені сперечаються) на глибині 200 кілометрів під землею утворилися діаманти.

Щоправда діамантами ці камінці стали лише після того як люди навчилися їх гранити, а на початку використовувалися зовсім не за ювелірним призначенням.
Непоказним алмазам приписували чудодійні властивості. У Середньовіччя використовували як обереги та талісмани. Пізніше стали застосовувати з медичною метою. Сліпо віруючі, зачаровані алмазним сяйвом, навіть ковтали їх в надії на зцілення. А більш прагматичні застосовували у якості інструментів, відзначаючи неперевершену міцність мінералу. Історичний факт, який у своїй праці Naturalis Historia задокументував римський мислитель Пліній Старший.

Та доступними для ковтання алмази були лише обраним. Бо відразу стали символом влади та сили, до того ж вважалися камінням переможців. Тому й носили їх лише монархи та члени їх сімей. Ну а нащо простому смертному такий символічний камінець на шиї?

Не завжди доступним делікатесом для більшості був і мед. А от давньоримський гурман і кулінар Марк Габі Апіцій, який витратив величезне багатство та дохід з Капітолію на розкішні бенкети, міг собі дозволити медову солодкість та зазначив апіінгредієнт у багатьох рецептах знаменитої кулінарної збірки кінця IV століття. І це не дивно, бо нашим пращурам було добре відомо про здатність меду зберігати їжу свіжою та вологою, маскувати зіпсований смак страви – похмура реальність у непрості дохолодильникові часи.

І якщо ми вже впевнились, що діаманти – це алмази, які століттями були ознакою привілейованості у суспільстві, давайте розберемося чим завдячує своїй винятковості мед. Чому він свого часу був справжнім ексклюзивом? Та якщо мед – це діамант, то що таке і звідки беруться медові алмази?

Ми несемо відповідальність за тих, кого приручили

Згадуючи Екзюпері та довіряючи археологічним знахідкам, за бджіл ми відповідаємо десь біля 9000 років. Саме стільки тисячоліть тому людина вперше зайнялася одомашнюванням та розведенням смугастих комах. Відбулося це, на думку вчених, відразу після переходу до осілого способу життя на території сучасної Туреччини. Ще через кілька тисячоліть посуд зі слідами воску з’явився на Балканах та у Північній Африці. Проте далі Данії бджільництво не набуло розповсюдження. Клімат північніших регіонів виявився занадто суворим.

За цей час змінились технології видобутку меду, з’явився сучасний рамковий вулик (дякуємо нашому видатному земляку П.І. Прокоповичу). Змінилось так багато, але для бджіл… так мало.

Бо як і 100 млн років тому (принаймні саме такого віку виявилася знайдена у шматку бурштину з М’янми комаха виду Melittosphex burmensis, що має ознаки сучасних бджіл) смугасті трудівниці займаються тими ж-ж-жжжж справами.

Переконання, що бджоли, які живляться пилком, як вид виникли не більше 45 млн. років тому похитнулися після того, як зоолог Дж. Пойнар повідомив про знайдену у шматку бурштину з шахти на півночі М'янми комаху. Перетинчастокриле, яке назвали Melittosphex burmensis, володіє типовими ознаками бджоли.  Скам’янілість  дуже добре зберіглася і датується крейдяним періодом.

Нектарозбір – не медозбір, бо термінологія має значення

Рано-вранці, щойно перший промінь сонця проникає крізь льоток, бджоли поспішають на квітучі луки та ниви.

Чому? Бо їм треба робити мед, а мед робиться з нектару квітів. І процес цей поетапний.

Спершу бджола всотує нектар хоботком та відправляє у свій другий шлуночок (так, у бджіл їх два) для зберігання нектару, який називається медовий зобик і має місткість біля 70 міліграмів. Щоб його наповнити ритуал всотування бджолі треба повторити з 1 000 – 1 500 квіткою. Впевнившись, що нектару достатньо і він може надійно транспортуватися, польова бджола повертається до вулика.

Щоб зібрати 1 кг меду, бджолі потрібно зробити 150 000 вильотів і налітати 300 000 км, відвідавши при цьому 10 млн квіток. З кожних 5 кг нектару можна отримати лише 1,5-2 кг меду.

Тут майбутній мед вона передає бджолі-приймальниці. Передає з хоботка у хоботок, при безпосередньому контакті. Робиться це для того, щоб нектар декілька разів пережувався і процес ферментації, запущений польовою бджолою, продовжився. Приймальниця періодично випускає нектар на кінчик хоботка та ковтає знову, приблизно так разів 240. Що дає можливість інвертазі – ферменту слини бджоли, краще розщепити складні цукри на прості – глюкозу та фруктозу.

Оброблений нектар бджоли розподіляють по стільниках. А потім впродовж 8–10 днів перекладають його із чарунки в чарунку, випаровуючи таким чином вологу, поки її рівень не впаде до 21 %. Щоб прискорити випаровування, активно працюють крильцями, тому, коли почуєте дзижчання всередині вулика, знайте – бджоли чаклують над медом.

Коли нектарний сироп досягає потрібної консистенції він перетворюється на недозрілий мед. Чарунки бджоли відразу запечатують воском, і у такому природному вакуумі мед дозріває.

Мед не має терміну придатності. Його кислотність сягає PH 3–4,5, що виключає появу чужорідних організмів. У якісному бджолиному продукті практично повністю відсутня вологість. А головні виробники меду, бджоли, додають захисний фермент, який має назву глюкооксидаза, та у сукупності з нектаром розпадається на перекис водню і глюконову кислоту, що володіють антибактеріальними властивостями.

От і все. Тепер, якщо не зможете встояти перед медовими стільниками, або запашними гранулами кристалізованої солодкості (напочатку весни особливо актуально), будете знати, що споживаєте справжній медовий діамант. Бджоли, заради його появи, багато попрацювали над огранко… над перетворенням алмазного нектару.

А що буде, якщо їсти мед щодня?

Регулярне вживання меду призведе до нормалізації роботи організму, складу крові та підвищення гемоглобіну.

Природний енергетик прискорить метаболічні процеси, миттєво заповнить пробіли  енергетичного обміну, компенсує витрати енергії та амінокислотних з’єднань. Покращить концентрацію та ефективність як розумової, так і фізичної праці, підвищить витривалість та попередить гіпоглікемію (зниження цукру в крові), тобто ви не знепритомнієте при надмірних фізичних навантаженнях.

Скільки треба спожити меду, щоб досягти потрібного оздоровчого ефекту?

Медові фанати наполягають – скільки душа просить, а просить вона на їх думку грамів десь так 150 і не менше.

Але лікарі радять більш скромну дозу – 50 г, або 2–3 столові ложки на день для дорослої людини, дітям та підліткам – до 2 чайних ложок відповідно, а людям похилого віку – 1–1,5 столових ложки.

Що ж міститься в меді?

Мед – це органічний продукт. І один з найскладніших за своїм хімічним складом, бо містить більше 300 різних компонентів. Майже всю таблицю Менделєєва. А за переліком амінокислот йому взагалі немає рівних серед натуральних продуктів харчування.

Цікавий факт! Вченими доведено, що склад меду схожий на сироватку людської крові. Бо і співвідношення, і кількість окремих мікроелементів меду і крові ідентичні. Аналогічність дозволяє організму людини швидко та легко засвоювати бджолиний продукт та усі корисні елементи, які він містить.

Ця схожість якраз і пояснює той факт, що споживання меду покращує склад крові: відновлює загальну кількість еритроцитів, підвищує гемоглобін та знижує показники в’язкості.

Концентрований високопоживний мед містить:

• вуглеводи (фруктозу та глюкозу, які є легкозасвоюваним організмом людини цінним енергетичним матеріалом),
• органічні кислоти і їх солі,
• азотисті сполуки (амінокислоти, білки, аміди, аміни),
• вітаміни (групи B, каротин (провітамін вітаміну А), фолієву та аскорбінову кислоти, E, РР, К, Н),
• мінеральні речовини (кальцій, натрій, фосфор, залізо, сірку, хлор, йод, марганець, кремній, алюміній, телур, кобальт),
• гормони (як гормональні речовини рослин, так і гормони, що надходять з секретом нижньощелепових залоз бджіл),
• ферменти (інвертазу, діастазу, каталазу, глюкооксидазу),
• ефірні масла,
• у невеликій кількості у меді наявні обніжжя, прополіс і речовини, які первісно присутні в нектарі квітів.

Порція меду, вагою 100 г, містить: вітаміну В1 – 4-6 мг; вітаміну В2 – 20-60 мг; вітаміну В3 – 20-11о мг; вітаміну В6 – 8-320 мг;  вітаміну Н – в середньому 380 мг; вітаміну РР – 310 мг; вітаміну Е – 1 000 мг; вітаміну С – близько 30 000 мг.

Без зарозумілих слів – чим мед корисний для організму?

Мед, як розлите по баночкам сонце, робить настрій кращим!

А окрім такого чудодійного ефекту, апіпродукт на думку вчених та за результатами багатьох наукових досліджень:

• Зміцнить імунну систему та підвищить супротив вірусам. Вітаміни, фолієва кислота та флавоноїди у його складі боротимуться з вірусами, збільшать фагоцитоз та пришвидшать одужання, якщо ви захворіли.
• Заспокоїть, зменшить нервове напруження та покращить сон. Глюкоза, всмоктуючись у кров, сприятиме покращенню емоційного фону та м’язовому розслабленню. Медові цукри підвищать рівень інсуліну в крові, який звільнить гормон серотонін, що відповідає за гарний настрій. А серотонін у свою чергу перетвориться на мелатонін, який врегулює якість та тривалість сну, зробить його спокійним та глибоким.
• Допоможе схуднути. Так, це солодкість, але цукри меду відрізняються від звичайного цукру за складом. Мед прискорює метаболізм та зменшує кількість холестерину.
• Позбавить від проблем зі шлунково-кишковим трактом. Завдяки сильному антисептичному ефекту мед регенерує слизові оболонки органів травлення, нормалізує кислотність, позбавить від печії, нудоти та відрижки.
• Зміцнить серце. Антиоксиданти, що ввійшли до складу меду, попередять звуження артерій, нормалізують кровотік, знизять рівень поганого холестерину та профілактують утворення атеросклеротичних бляшок.
• Покращить концентрацію та пам'ять. Синергічний альянс вітамінів групи В, аскорбінової кислоти та кальцію покращить мозкову діяльність, а нікотинова кислота сприятливо вплине на стан судин з легким розширювальним ефектом.
• Покращить стан шкіри. Протизапальні, антибактеріальні та антиоксидантні властивості меду усунуть шкірні запалення та почервоніння, допоможуть організму очиститися від токсинів, які є причиною появи вугрової висипки та раннього старіння шкіри.

І якщо ви читаєте цю статтю, ви знаєте де завжди можете придбати 100 % натуральний, поживний, правильний мед АКАЦІЄВИЙ, ТРАВНЕВИЙ чи ЛІСОВЕ РІЗНОТРАВ’Я.

Насолоджуйтеся справжнім діамантовим дивом з вулика!
Бережіть себе та Україну!